Один із найсильніших голосів українського шістдесятництва. Поет, перекладач і літературознавець, який відкрито виступав проти русифікації та політичних репресій.
За свої переконання Стус провів у радянських таборах і засланні загалом близько 13 років і загинув у карцері табору ВС-389/36 у 1985 році. Його поезія — про гідність, внутрішню свободу й незламність: «Як добре те, що смерті не боюсь я».
